Кора верби білої

Синоніми і народні назви верби білої. Верба, верболіз, ветлина, чаклунський аспірин, білоліз, шелестке дерево.

Аптечна назва кори верби. Salicis cortex (кора верби).

Ботанічний опис верби білої. Верба біла – дерево висотою 5-8 м з розлогою кроною і повислими гілками. У молодих дерев кора має світло-сірий колір, у старіших – темно-сірий, близький до чорного. З віком на корі з’являються тріщини. Гілки верби білої тонкі і гнучкі, жовтуватого кольору. Листя розташовуються на коротких черешках, ланцетні. Існує різниця між чоловічими і жіночими квітками. Всі квітки представлені прямостоячими сережками, чоловічі – циліндричні і довгі, жіночі – коротші і товщі. Плід верби білої – двостулкова коробочка з насінням, покритими волосками.

Поширеність верби білої в природі. Верба біла родом з Європи. На даний час її ареал розширився, і крім Європи охоплює Північну Африку і Північну Америку. Найбільш часто зустрічається в заплавах річок, біля канав і вологих лугів, в сирих лісах, на узліссях.

Використовувані частини верби білої. Кора.

Збір, заготівля і зберігання кори верби білої. Кору верби білої заготовляють на початку весни, в період сокоруху. Використовують дерева віком 7-6 років. Зняту кору розрізають, підв’ялюють на сонці, а потім досушують в сушарках при 50-600° С. Висушену кору верби зберігають 4 роки.

Діючі речовини кори верби білої. У корі верби міститься саліцин, дубильні речовини, флавоноїди, смоли та вітамін С.

Фармакологічна дія кори верби білої. Кора верби білої містить хімічний попередник ацетилсаліцилової кислоти – саліцин, з яким пов’язаний ряд її властивостей: жарознижувальна, знеболювальна, потогінна і перешкоджаюча тромбоутворення. Також кора верби білої має в’яжучу, кровоспинну, сечогінну, дезинфікуючу, антиревматичну дію

Показання до застосування кори верби білої. Препарати кори верби білої використовують зовнішньо і всередину. Прийом всередину показаний при гастриті (як гіркота, що стимулює травлення), коліті, дизентерії, лихоманці, внутрішніх кровотечах, туберкульозі, тифі, ревматизмі, подагрі, гінекологічних хворобах, ангіні та гострих респіраторних захворюваннях. Зовнішньо кору верби застосовують при полосканнях горла і порожнини рота, а також для приготування ванн для ніг при варикозній хвороби, підвищеній пітливості ніг, хворобах шкіри.

Застосування і дозування кори верби білої. З моменту початку випуску синтетичної ацетилсаліцилової кислоти кора верби дещо втратила своє значення як засіб проти лихоманки і ревматизму. Кору верби часто використовують як болезаспокійливий і потогінний засіб. Незважаючи на більш рідкісне використання, вона дає хороший ефект при лихоманці, головних болях і ревматичних захворюваннях.

Чай з кори верби білої показаний при гарячках, головному болі, захворюваннях шлунку, подагрі і ревматизмі. Відвар кори верби застосовують при проносах (через його в’яжучу дію), а також як тонізуючий засіб при гіпотонії. Для приготування відвару 1 чайну ложку кори висипають у 250 мл води і повільно доводять до кипіння. Приймають по 2 склянки на день. Для приготування настою кори верби слід залити 1 столову ложку сировини 2 склянками окропу і настояти в термосі. Розділити отриманий настій на 3 прийоми.

Використання кори верби білої в їжу. Не використовують

Побічні дії кори верби білої. Побічні дії кори верби проявляються меншою мірою, ніж у ацетилсаліцилової кислоти, і не виникають при використанні в правильних дозах. Можливі розлади травлення, нудота, шум у вухах

Протипоказання для застосування кори верби білої. Кору верби не рекомендують застосовувати в період вагітності, а також дітям до 16 років при застудних захворюваннях.

Застереження при прийомі кори верби білої. Особам із шлунково-кишковими захворюваннями слід застосовувати з обережністю. Слід уникати використання кори верби одночасно з іншими саліцилатами (ацетилсаліцилова кислота, масло зимолюбки).